Як знайти правильну ідею для створення успішного бізнес-проекту, що потрібно закладати в основу розвитку власної компанії і як, не дивлячись ні на що забезпечити ефективність праці? Про все це в інтерв’ю розповідає засновник провідного лакофарбового підприємства України «ЗІП», Олег Іванович Захорольський.
- Олег Іванович, ви змогли з простої особистої потреби виростити велике промислове підприємство. Його продукція задовольняє основні нужди наших споживачів. Дайте пораду початківцям, як розпізнати, наскільки вдала ідея і які її перспективи?
Ідеї приходять до всіх тоді, коли ти стикаєшся із особистою проблемою, бачиш якусь прогалину у пропозиції інших, розумієш, як зробити щось краще. Думаю, багатьом це знайомо.
А буває – БАЦ! – і твоя впевненість у чомусь стає маніакальною, тільки твоєю – спати не дає і ти готовий все покласти заради того, щоб зробити так, як тільки ти знаєш. Частіш за все ти в цьому самотній і всі тебе критикують та відмовляють, а ти готовий кинути виклик звичайному життю. Звісно, потрібно усе зважувати. Так народжується ваша енергія! Якщо вона більша за страх – вас не спинити! Пробуйте!
Треба зробити це так, щоб вийшло задумане. І це найскладніше! Напевно, 99,9%! Тому що тоді у процесі крок за кроком ти розумієш вартість знань. Так народжуються потреби вчитися і ваші справжні знання!
І тільки потім – при успішній практиці ви дізнаєтеся – вдалою була ідея чи ні!
Але я вважаю, що шукати треба не ідеї – шукати треба себе. Себе – щасливого! Повірте, успішним буде майстер у будь-якій області – настільки, наскільки його майстерність краща за інших. Так і в бізнесі – і ідеї, до речі, потрібні кожен день.
Краща ідея – слухати себе і завжди працювати із собою!
- Ви починали свою справу в особливі 90-ті роки. Якщо порівняти можливості для створення і розвитку бізнесу тоді та зараз – які основні відмінності між періодами?
Розумію, що час може бути різним, але це тільки для тих, хто його порівнює. І тоді, і зараз народжувалися діти, зеленіли дерева, випускники мріяли про майбутнє, молоді закохувалися, люди щось робили. Так, можливості завжди в чомусь різні – але вони все одно рівні.
Іноді мені здається – легше було тоді. Я був молодий і голодний. Вік важливий – він багато в чому визначає страхи та енергію. Був товарний голод у країні. Злочинність – страшна. Сировина та інформація були недоступні. Своє було.
Іноді здається легше зараз. З’явилося більше мудрості, з’явився інтернет та доступ до будь-якого товару й сировини. Інші відносини, інший час, інші можливості та виклики. Порівнювати швидше треба не періоди зовнішнього середовища. Це загальноприйняті хибні уявлення. Порівнювати треба різних нас у періодах часу.
- Із якими труднощами стикається бізнес в Україні сьогодні? Які варіанти виходу із кризових ситуацій ви бачите як досвідчений керівник?
Відповім коротко. Усе зовнішнє середовище в країні, як навмисно – пручається й постійно створює нові виклики – ви це відчуваєте як люди, сім’ї. Бізнес – такий самий осередок суспільства. Тільки наш професіоналізм та наші відносини нам допомагають, до них теж є багато претензій. Фокус уваги більше на виживанні, а не на конкуренції.
- Що необхідно закладати в основу ведення бізнесу? Це фінанси, знання, якісь моральні принципи? На чому будується успіх і що допомагає вам усі ці роки бути на плаву?
В основі будь-якого (НЕ монопольного), а відкритого бізнесу – відносини. Це головне. І це те, на чому саме сьогодні нам знову слід зосередитися. Тільки це визначає майбутнє. Решта – похідне.
- Чи змінився якось споживач? Став вибагливішим або навпаки, темп життя зробив людей менш уважними до товарів? Чого чекають сучасні українці від вітчизняних виробників?
Так, споживачеві стало набагато важче, ніж вчора. Вибір і альтернативи величезні. Можливості споживачів наших дуже обмежені. Наше завдання допомагати з вибором. Тому вважаю важливим відповідальність виробників як експертів за ту межу якості, яку кожен бізнес визначає сам. У ЗІПі ми це розуміємо! Цим, в якійсь мірі, пояснюється те, що ми поступилися ринковими позиціями.
Але в основі бізнесу лежать не сьогоднішні гроші, а відносини – я в цьому впевнений. Держава, на жаль, зараз людей, як споживачів не захищає – це повинні робити ми, це і є внесок кожного із нас в майбутнє країни.
Захистити себе і свою сім’ю можна тільки за допомогою знань. Не нехтуйте ними!
З повагою, Захорольський.О.
